Обшук в органі влади: вилучення техніки, серверів і документів

Обшук в органі влади: вилучення техніки, серверів і документів

Обшук у міністерстві, державній службі чи міській раді має свою специфіку: слідчих цікавить не особисте майно, а службові документи, комп’ютери, сервери й телефони. Саме тут вилучення документів при обшуку найчастіше виходить за межі закону — коли заради однієї папки забирають увесь архів, а разом із системним блоком зупиняється робота цілого відділу. Для посадовця, який відповідає за установу, важливо знати: закон прямо обмежує, що і як можуть вилучити слідчі, і цих обмежень можна вимагати дотримуватися вже на місці.

Розберемо, на якій підставі проводять обшук в органі влади, що слідчі вправі забрати, а що зобов’язані лише скопіювати, і як повернути незаконно вилучені техніку та документи.

Обшук в органі влади вимагає ухвали слідчого судді

Службовий кабінет, приміщення міністерства, управління чи комунального підприємства закон відносить до іншого володіння особи — сюди прямо належать будівлі та приміщення службового призначення (стаття 233 КПК). Тому обшук в органі влади проводиться за тими самими правилами, що й обшук житла: лише на підставі ухвали слідчого судді (стаття 234 КПК), у якій зазначено адресу, конкретне приміщення та перелік речей і документів, які дозволено відшукувати (стаття 235 КПК).

Перше, що має зробити керівник чи відповідальна особа, — уважно прочитати ухвалу й звірити її з реальністю: чи йдеться саме про цю установу, цей поверх, цей кабінет, чи не намагаються «розширити» дозвіл на сусідні підрозділи. Виняток становить лише невідкладний вхід без попереднього дозволу, і про те, коли обшук без ухвали суду допустимий, ми розповідали окремо. В усіх інших випадках слідча група, яка діє поза межами ухвали, діє незаконно.

Від установи під час обшуку бажано, щоб були присутні керівник або уповноважена ним особа і адвокат. Слідчий не вправі перешкоджати присутності захисника, а представник органу, який знає структуру документообігу, допомагає вчасно помітити, коли слідчі виходять за межі переліку, визначеного судом.

Документи держоргану: обшук чи тимчасовий доступ

Для отримання службових документів у слідства є м’якший інструмент — тимчасовий доступ до речей і документів (статті 159–166 КПК). Його також надає слідчий суддя, але він передбачає ознайомлення з документами та зняття копій, а вилучення оригіналів — лише за окремих умов. Для доступу до електронних систем закон прямо встановлює, що він здійснюється шляхом зняття копії інформації без вилучення самих систем (стаття 159 КПК).

Коли документи органу влади можна було отримати через тимчасовий доступ, а слідство натомість обрало обшук із вилученням оригіналів і техніки, у захисту з’являється аргумент про непропорційне втручання в діяльність установи. Цей аргумент варто заявляти і під час розгляду клопотань про арешт вилученого майна, і під час оцінки доказів: суд має перевіряти, чи був обраний захід справді необхідним і співмірним меті.

Вилучення документів при обшуку: тільки те, що назвав суд

Ключове правило: вилучення документів при обшуку обмежене переліком, який визначив слідчий суддя в ухвалі. Речі й документи, що не входять до цього переліку, закон вважає тимчасово вилученим майном (стаття 236 КПК), і щодо них діє окремий, жорсткіший режим, про який мова піде нижче. Отже, підхід «забрати все, а потім розберемося» законом не передбачений.

Наполягайте, щоб кожен вилучений документ був описаний у протоколі індивідуально: назва, дата, реєстраційний номер, кількість аркушів, оригінал це чи копія. Формулювання на кшталт «документи фінансово-господарської діяльності у двох коробках» — це не опис, а запрошення до зловживань: згодом неможливо довести, що саме забрали і чи не з’явилося в матеріалах справи щось, чого в кабінеті ніколи не було.

Окремо варто домагатися розумного підходу до оригіналів. Багато службових документів — накази, розпорядження, договори, бухгалтерські первинні документи — потрібні органу для щоденної роботи та звітності. Якщо слідству достатньо їхнього змісту, а не фізичних властивостей паперу, обґрунтованою є вимога зняти копії й залишити оригінали в установі або хоча б залишити органу засвідчені копії вилученого. Таку вимогу, як і відмову в ній, слід зафіксувати в протоколі: вона знадобиться під час вирішення питання про арешт.

Сервери, комп’ютери й телефони: копіювання замість вилучення

Після змін, внесених до КПК у 2017 році, закон прямо обмежує вилучення техніки. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, а також мобільних терміналів допускається лише тоді, коли вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду і потрібні для вивчення їхніх фізичних властивостей (частина друга статті 168 КПК). В інших випадках слідчий чи прокурор копіює інформацію, і робиться це із залученням спеціаліста.

Для органу влади це принципово: сервер, на якому працює документообіг, реєстр чи бухгалтерія, за загальним правилом не повинен фізично зникати з будівлі. Якщо в ухвалі сервер не названо як об’єкт вилучення, вимагайте копіювання, а не вивезення «заліза». Крім того, на вимогу володільця особа, яка вилучає комп’ютерну систему, зобов’язана залишити йому копії інформації на його власних носіях, якщо для цього є технічна можливість. Це право варто заявити вголос і зафіксувати в протоколі.

Ті самі правила поширюються на мобільні телефони та ноутбуки — і службові, і особисті. Особистий телефон посадовця можуть вилучити лише тоді, коли такий пристрій прямо передбачено ухвалою; в інших випадках ідеться про копіювання потрібної інформації. Вимагайте, щоб у протоколі були зазначені модель, серійний номер або IMEI, зовнішній стан пристрою та спосіб його упакування.

Окреме питання — паролі та доступ до пристроїв. Не надавайте їх поспіхом і під тиском: стаття 63 Конституції гарантує право не свідчити проти себе, а розблокований телефон відкриває слідству значно більше, ніж стосується конкретного провадження, — листування, контакти, фінансові застосунки. Рішення щодо доступу варто ухвалювати лише після консультації з адвокатом.

Як не паралізувати роботу установи під час обшуку

Обшук у державному органі зачіпає не лише посадовця, а й десятки працівників, громадян, які чекають на послуги, та обов’язки, які орган мусить виконувати щодня. Закон вимагає проводити обшук так, щоб заподіювалася найменша шкода звичайним заняттям володільця приміщення (стаття 236 КПК). На практиці це означає: копіювання замість вилучення, залишення копій документів, без яких робота зупиниться, повернення оригіналів одразу після зняття копій там, де це можливо.

Якщо серед документів є інформація з обмеженим доступом, наполягайте, щоб її опрацювання відбувалося з дотриманням встановленого порядку й за участі відповідальних працівників, а не шляхом вивантаження всього підряд. Загальні правила поведінки — кого впускати, що підписувати й як фіксувати порушення — ми розібрали в покроковій інструкції про те, що робити під час обшуку, і вони повністю діють і в службовому кабінеті.

Не забувайте й про персональні дані громадян, які зберігаються в базах і реєстрах органу. Повне копіювання серверу чи бази даних зачіпає права тисяч людей, які не мають жодного стосунку до провадження. Тому обґрунтованою є вимога обмежити обсяг копіювання лише тією інформацією, що стосується предмета розслідування, і зазначити в протоколі, що саме і за якими критеріями було скопійовано. Це захищає і громадян, і саму установу від подальших претензій щодо витоку даних.

Типові порушення, протокол і опечатування

Практика показує, що в органах влади слідство найчастіше порушує одні й ті самі правила. Перше — вихід за межі ухвали: дозвіл стосується одного кабінету чи конкретних документів, а обшукують увесь поверх і забирають усе, що здається цікавим. Друге — вилучення техніки замість копіювання, коли сервери, системні блоки й ноутбуки вивозять, хоча в ухвалі вони не названі. Третє — формальний опис вилученого, з якого неможливо зрозуміти, що саме забрали.

До цього додаються порушення, які легко пропустити в метушні: відсутність або перерви у відеозаписі, поняті, пов’язані зі слідством, відмова залишити копії інформації, недопуск адвоката, тиск на працівників із вимогою «дати пояснення» просто в коридорі. Кожне з таких порушень окремо може здаватися дрібницею, але зафіксовані разом вони формують картину, на якій будується оскарження обшуку й вимога визнати докази недопустимими.

Для доказів, вилучених в органі влади, особливе значення має упаковка й опечатування. Носії інформації, документи й техніка мають бути упаковані так, щоб доступ до них без пошкодження пакування був неможливим, а на упаковці мають стояти підписи учасників. Якщо системний блок чи флешку вивезли «як є», без опечатування, захист отримує вагомий аргумент: неможливо гарантувати, що інформація на носії не змінювалася після вилучення.

Хід обшуку має фіксуватися безперервним відеозаписом (стаття 236 КПК), а до протоколу ви маєте право внести зауваження — про відсутність індивідуального опису, вилучення поза межами ухвали, відмову залишити копії інформації. Обов’язково отримайте копію протоколу з описом вилученого. Саме ці записи згодом стають підставою для визнання доказів недопустимими (стаття 87 КПК).

Як повернути вилучену техніку і документи

Щодо тимчасово вилученого майна закон встановлює жорсткий строк: слідчий чи прокурор має звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт такого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення (стаття 171 КПК). Якщо клопотання не подано вчасно або суд відмовив у ньому, майно підлягає поверненню володільцю (стаття 169 КПК). Цей строк варто контролювати з першого дня — його пропуск є прямою підставою вимагати повернення.Якщо ж арешт накладено, боротьба не завершується: можна подати клопотання про скасування арешту (стаття 174 КПК) або оскаржити ухвалу в апеляційному порядку. Для техніки органу влади сильним аргументом часто є те, що інформацію вже скопійовано, а подальше утримання самих носіїв лише паралізує роботу установи й не має процесуальної потреби.

Пам’ятайте також, що навіть арештоване майно не може утримуватися безстроково без підстав. Якщо експертизу проведено, інформацію скопійовано, а речі не визнано речовими доказами, захист має право ставити питання про їх повернення, а підстави для подальшого арешту мають бути переконливими й підтвердженими матеріалами провадження. Кожен місяць, протягом якого техніка установи лежить на складі слідчого органу, — це додатковий аргумент на користь непропорційності втручання.

Що робити установі одразу після обшуку

Коли слідча група пішла, починається робота, від якої залежить подальший захист. Зберіть усі копії протоколів та ухвалу, складіть власний внутрішній перелік вилученого й порівняйте його з описом у протоколі — розбіжності слід фіксувати письмово одразу. Визначте, які процеси установи зупинилися через вилучення, і задокументуйте це: такі відомості стануть аргументом під час розгляду питання про арешт або повернення майна.

Сторона захисту має право звернутися до слідчого чи прокурора з клопотанням — наприклад, про повернення оригіналів документів після зняття копій чи про надання копій вилученої інформації. Такі клопотання слідчий і прокурор зобов’язані розглянути у строк не більше трьох днів (стаття 220 КПК). Усередині установи варто призначити одну відповідальну особу для взаємодії зі слідством і попередити працівників, що давати будь-які пояснення без адвоката не обов’язково: допит працівника — окрема процесуальна дія з власними гарантіями, а не розмова в коридорі.

Коли потрібен адвокат

Обшук в органі влади — ситуація, де процесуальні помилки слідства трапляються найчастіше: надто великий обсяг документів, надто багато техніки, надто велика спокуса «забрати все». Тому адвокат потрібен з першої хвилини — щоб звірити дії слідчих з ухвалою, вимагати копіювання замість вилучення, проконтролювати опис і опечатування та зафіксувати кожне порушення, поки воно ще відбувається.

Адвокатське об’єднання «Професійна колегія адвокатів» захищає посадових осіб і держслужбовців у провадженнях НАБУ, БЕБ і ДБР, зокрема під час обшуків у державних органах та при поверненні вилученої техніки й документів. Досвід наших адвокатів у правоохоронній системі дозволяє передбачати, що саме шукатиме слідство і де воно найімовірніше вийде за межі закону. Якщо до вашої установи прийшли з обшуком — телефонуйте, доки слідча дія ще триває.

Поширити допис в:

    Я погоджуюся з умовами Політики конфіденційності та надаю згоду на обробку моїх персональних даних.

    Хочете замовити консультацію?

    Ми готові допомогти вам вирішити найскладніші правові питання. Залиште заявку на консультацію, і наші юристи оперативно зв'яжуться з вами, щоб обговорити ваші потреби та запропонувати найкращі варіанти вирішення.

    Контакти

    Ми завжди на зв'язку та готові допомогти вам з будь-якими правовими питаннями. Зв'яжіться з нами зручним для вас способом:

    Адреса:

    м. Київ, вул. Анни Ахматової, 7/15

    Телефон:

    +380 (50) 587-49-30

    Електронна пошта:

    schipika.andrej@gmail.com

    Графік роботи:

    Пн-Пт: 09:00 – 18:00

    Також ви можете заповнити форму вище, і наші спеціалісти зв'яжуться з вами якомога швидше.

    Завітайте до нашого офісу або напишіть нам — ми раді допомогти вам у вирішенні будь-яких правових питань.

    >