НАБУ, БЕБ, ДБР і САП: хто що розслідує

НАБУ, БЕБ, ДБР і САП: хто що розслідує

Коли посадовець отримує повістку чи дізнається про обшук, перше питання звучить так: хто саме мною займається і що це означає? Розуміти, чим відрізняється НАБУ, БЕБ, ДБР і яку роль у цьому відіграє САП, потрібно не з цікавості. Від того, який орган веде справу, залежить, у якому суді її розглядатимуть, хто контролюватиме слідство і які процесуальні помилки найімовірніші. Для сторони захисту це перша точка аналізу, з якої починається стратегія.

Розберемо, як закон розподіляє справи між цими органами, де їхні повноваження перетинаються і чому неправильно визначена підслідність може стати аргументом на вашу користь.

Чим відрізняється НАБУ, БЕБ, ДБР: коротка відповідь

Розподіл справ між органами досудового розслідування називається підслідністю, і його визначає стаття 216 Кримінального процесуального кодексу. Логіка закону будується на двох критеріях: хто вчинив діяння (статус посадовця) і що саме та на яку суму (вид злочину й розмір предмета або шкоди). Спрощено це виглядає так: НАБУ займається корупцією на найвищих посадах і у великих розмірах, ДБР розслідує злочини високопосадовців, суддів і самих правоохоронців, а БЕБ відповідає за економічні злочини, зокрема розкрадання бюджетних коштів середнього масштабу.

САП стоїть окремо: це не слідчий орган, а прокурори, які керують розслідуваннями НАБУ та підтримують обвинувачення в суді. Тобто якщо ваша справа в НАБУ, процесуальним керівником у ній майже напевно буде прокурор САП, а розглядатиме її Вищий антикорупційний суд.Зрозуміти, який орган веде справу, зазвичай можна з перших документів. У повістці, протоколі обшуку чи повідомленні про підозру завжди зазначено посаду особи: детектив НАБУ, детектив БЕБ або слідчий ДБР чи поліції. Там само вказано номер кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань і правова кваліфікація, тобто статті Кримінального кодексу. Ці три деталі — посада, номер і кваліфікація — адвокат аналізує першими, бо вони одразу показують, чи відповідає орган підслідності.

НАБУ: корупція на вищих посадах і у великих розмірах

Національне антикорупційне бюро розслідує корупційні злочини за умови, що виконується хоча б одна з умов, перелічених у частині п’ятій статті 216 КПК. Перша група умов стосується статусу: народні депутати, міністри, судді, прокурори, державні службовці категорії «А», посадові особи місцевого самоврядування вищого рівня, керівники великих державних підприємств. Друга група стосується розміру: наприклад, справи про неправомірну вигоду (статті 368, 369 ККУ) переходять до НАБУ, якщо предмет у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Улітку 2025 року законодавець переглянув пороги для майнових злочинів посадовців. Відтоді справи про привласнення чи розтрату (стаття 191 ККУ), зловживання владою (стаття 364 ККУ) та низку інших НАБУ розслідує, якщо предмет або шкода у 5000 і більше разів перевищують прожитковий мінімум, встановлений на час вчинення діяння. Справи, розпочаті до змін, продовжує вести той орган, у якому вони перебували. Підсумок для посадовця: якщо до вас прийшли детективи НАБУ, це означає або високий статус, або велику суму, і обидва фактори варто перевірити першими.

Методи роботи НАБУ мають свою специфіку. Бюро активно використовує негласні слідчі (розшукові) дії: прослуховування, аудіо- та відеоконтроль, контроль за вчиненням злочину, зокрема в формі спеціального слідчого експерименту. Нерідко на момент обшуку детективи вже мають місяці записів. Тому в справах НАБУ особливу вагу має перевірка законності дозволів на такі дії, строків їх проведення та розсекречення матеріалів: саме тут найчастіше знаходяться процесуальні вади.

БЕБ: економічні злочини і розкрадання бюджету

Бюро економічної безпеки почало роботу у 2021 році й забрало на себе економічні злочини, які раніше розслідували податкова міліція, поліція та СБУ. До його підслідності належать ухилення від сплати податків, легалізація доходів, фіктивне підприємництво, контрабанда підакцизних товарів та інші злочини проти економіки.

Для посадовців найважливіше інше: БЕБ розслідує привласнення бюджетних коштів і зловживання владою службовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування та підприємств із часткою держави чи громади понад 50 відсотків, якщо сума перебуває в середньому діапазоні. Після змін 2025 року цей діапазон становить від 1000 до 5000 прожиткових мінімумів, і за умови, що справа не належить до підслідності НАБУ чи ДБР. Саме тому типова справа про закупівлі на рівні міської ради чи обласного управління сьогодні дуже часто опиняється в БЕБ.

БЕБ позиціонує себе як аналітичний орган, тож його справи зазвичай будуються на документах і фінансових даних: актах ревізій, висновках економічних експертиз, банківських виписках, даних податкової звітності. Для захисту це означає, що ключова боротьба часто розгортається довкола експертиз: правильності методики, повноти поданих експерту документів і того, чи розмір шкоди визначено обґрунтовано. Від цієї суми, нагадаємо, залежить і кваліфікація, і сама підслідність.

ДБР: високопосадовці, судді та правоохоронці

Державне бюро розслідувань розслідує злочини, вчинені особами, які займають особливо відповідальне становище, державними службовцями категорії «А», суддями та працівниками правоохоронних органів (частина четверта статті 216 КПК). Окремо до ДБР належать військові злочини, а також злочини, пов’язані з катуваннями й насильством з боку представників влади.

Тут з’являється зона перетину: держслужбовець категорії «А» підслідний і НАБУ, і ДБР. Закон розв’язує це правилом пріоритету: якщо йдеться про корупційний злочин з переліку частини п’ятої статті 216 КПК, справу веде НАБУ. Якщо злочин некорупційний, наприклад службова недбалість чи перевищення повноважень без корупційної складової, справу розслідує ДБР. Для захисту ця межа важлива, бо від неї залежить і суд, і прокурор, і вся подальша процедура.

Окрема категорія, яку варто згадати, — колишні та чинні працівники правоохоронних органів. Якщо посадовець раніше служив у поліції, податковій чи митниці, а злочин, який йому інкримінують, пов’язаний із тим періодом служби, справа може опинитися саме в ДБР. Детальна перевірка того, коли і на якій посаді було вчинено діяння, допомагає з’ясувати, чи правильно визначено орган.

САП: прокурори, які керують розслідуваннями НАБУ

Спеціалізована антикорупційна прокуратура є самостійним підрозділом у структурі Офісу Генерального прокурора. Її прокурори здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ: погоджують підозри, звертаються до суду з клопотаннями про запобіжні заходи, арешт майна, обшуки, а потім підтримують обвинувачення у Вищому антикорупційному суді.

Незалежність НАБУ і САП у 2025 році стала предметом гострої публічної дискусії: у липні парламент спершу обмежив її, а за кілька днів ухвалив новий закон, який гарантії незалежності відновив. Для захисту практичний висновок простий: у справах НАБУ ваш процесуальний опонент — прокурор САП, і саме з ним доведеться вести переговори щодо запобіжних заходів, арешту майна чи угод.

Саме прокурор САП погоджує повідомлення про підозру детективами НАБУ і саме з ним укладається угода про визнання винуватості, якщо сторона захисту обере таку стратегію. Тому позиція й аргументи захисту мають бути адресовані не лише детективу, а й прокурору: від його оцінки доказів залежить, чи дійде справа до суду в тому вигляді, в якому її задумало слідство.

Хто ще може розслідувати справу посадовця

Поза цими трьома бюро залишаються Національна поліція і СБУ. Поліція розслідує все, що не віднесено до інших органів, зокрема корупційні справи посадовців нижчого рівня і з меншими сумами. СБУ займається злочинами проти основ національної безпеки, а також окремими корупційними злочинами, якщо вони не підслідні НАБУ. Тож справу щодо службовця районної адміністрації про невелику неправомірну вигоду найімовірніше вестиме поліція або СБУ, а не НАБУ.

Окремо варто пам’ятати: прокурор може доручити розслідування іншому органу, якщо слідство ведеться неефективно (частина п’ята статті 36 КПК). Таке рішення має бути мотивованим, і його правомірність захист теж може перевіряти.

Щоб побачити, як це працює на практиці, візьмімо кілька типових ситуацій. Заступник міністра, якого підозрюють в отриманні неправомірної вигоди, — це НАБУ незалежно від суми, бо вирішальним є статус. Начальник управління обласної адміністрації, якому закидають розтрату кількох мільйонів гривень на закупівлях, — найімовірніше БЕБ. Суддя чи прокурор, щодо якого розслідують некорупційний службовий злочин, — ДБР. А посадовець районного рівня з невеликою сумою неправомірної вигоди найчастіше матиме справу з поліцією. У кожному з цих випадків захист вибудовується по-різному.

Чому підслідність важлива для вашого захисту

Від органу залежить суд: справи НАБУ розглядає Вищий антикорупційний суд, де інша практика щодо застав, арешту майна й доказів, ніж у місцевих судах. Від органу залежить прокурор, з яким ви матимете справу. І від органу залежить методика: детективи НАБУ традиційно спираються на негласні слідчі дії, БЕБ на фінансові експертизи й документальний аналіз, ДБР на службові документи й показання колег.

Розуміючи, хто веде справу, захист може передбачити наступні кроки слідства: чи варто очікувати обшуку, де шукатимуть докази, які клопотання подаватимуть до суду. Якщо слідчі вже прийшли з обшуком, діють загальні правила, і про те, що робити під час обшуку, ми розповідали в окремій покроковій інструкції.

Різниця в судах теж суттєва. Рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду оскаржуються до Апеляційної палати ВАКС, тоді як у справах БЕБ, ДБР чи поліції ухвали оскаржують до звичайного апеляційного суду відповідної області. Практика цих судів щодо розміру застави, арешту активів і стандартів обґрунтованості підозри відрізняється, і досвідчений захисник враховує це, плануючи кожне клопотання та скаргу.

Порушення підслідності: аргумент для оскарження

Буває, що справу розслідує не той орган, якому вона підслідна: суму штучно завищили, щоб справа потрапила до потрібного бюро, або навпаки, неправильно визначили статус посадовця. Підслідність визначається на момент внесення відомостей до реєстру, і якщо згодом з’ясовується, що справа належить іншому органу, прокурор зобов’язаний передати її за підслідністю. Якщо цього не зроблено, у захисту з’являються підстави ставити питання про законність зібраних доказів.

Водночас важливо реалістично оцінювати цей аргумент: Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що саме порушення правил підслідності не означає автоматичної недопустимості доказів. Суд оцінює, чи вплинуло таке порушення на права обвинуваченого і справедливість провадження загалом. Тому аргумент про підслідність працює найкраще не сам по собі, а в поєднанні з іншими процесуальними порушеннями, і його потрібно ретельно обґрунтовувати з самого початку.

Практично питання підслідності піднімають кількома шляхами: клопотанням до прокурора про передачу провадження належному органу, під час розгляду клопотань слідства слідчим суддею, а згодом у підготовчому судовому засіданні та під час оцінки доказів судом. Важливо зафіксувати свою позицію якнайраніше, бо аргумент, заявлений лише наприкінці судового розгляду, суди сприймають значно скептичніше.

Коли звертатися до адвоката

Що раніше захисник проаналізує, хто і чому веде вашу справу, то більше можливостей залишається. Уже перша повістка, лист із запитом документів чи виклик на «бесіду» дозволяють зрозуміти орган, його повноваження й ймовірну кваліфікацію, а отже підготуватися до наступних кроків слідства, а не реагувати на них постфактум.

Не варто також самостійно йти на неформальні «бесіди» з детективами чи слідчими, навіть якщо їх подають як звичайне уточнення обставин. Будь-яка розмова без статусу і без адвоката може стати джерелом інформації для слідства, тоді як у вас самих таких записів не залишиться.

Адвокатське об’єднання «Професійна колегія адвокатів» захищає посадових осіб і держслужбовців у провадженнях НАБУ, БЕБ і ДБР. Досвід наших адвокатів у правоохоронній системі дає змогу зсередини розуміти, як працює кожен із цих органів, як вони будують справи і де найчастіше допускають помилки. Якщо вашою діяльністю зацікавилися правоохоронці, зверніться до нас до першого допиту, а не після нього.

Поширити допис в:

    Я погоджуюся з умовами Політики конфіденційності та надаю згоду на обробку моїх персональних даних.

    Хочете замовити консультацію?

    Ми готові допомогти вам вирішити найскладніші правові питання. Залиште заявку на консультацію, і наші юристи оперативно зв'яжуться з вами, щоб обговорити ваші потреби та запропонувати найкращі варіанти вирішення.

    Контакти

    Ми завжди на зв'язку та готові допомогти вам з будь-якими правовими питаннями. Зв'яжіться з нами зручним для вас способом:

    Адреса:

    м. Київ, вул. Анни Ахматової, 7/15

    Телефон:

    +380 (50) 587-49-30

    Електронна пошта:

    schipika.andrej@gmail.com

    Графік роботи:

    Пн-Пт: 09:00 – 18:00

    Також ви можете заповнити форму вище, і наші спеціалісти зв'яжуться з вами якомога швидше.

    Завітайте до нашого офісу або напишіть нам — ми раді допомогти вам у вирішенні будь-яких правових питань.

    >